викроюватися
ВИКРО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́КРОЇТИСЯ, ться, док.
1. Отримуватися способом викроювання.
Петрик із цікавістю спостерігав, як із простого шматка домашнього невибіленого полотна викроїлася сорочечка (із журн.).
2. перен., розм. Виходити, ставатися.
Більш нічого Не викроїлося, і драму Глухими, темними рядами На смітник винесли (Т. Шевченко);
// Знаходитися внаслідок умілого використання.
Бажання – це чарівний винахідник, це кмітливий Хронос, який спритно, не встигнеш і озирнутися, підправить час, де треба притримає стрілку, протягне хвилинку, і, дивись, викроїлась ціла година (Г. Коцюба).
3. тільки недок. Пас. до викро́ювати.
Зразки текстильних матеріалів викроювалися в єдиному поздовжньому напрямку (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)