Словник української мови у 20 томах

викінчуватися

ВИКІ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КІНЧИТИСЯ, иться, док.

1. Закінчуватися певним чином.

Горловина сорочок правобережного Полісся викінчувалася стоячим або виложистим коміром, а нижня частина рукава – виложистими манжетами (з наук.-попул. літ.).

2. тільки недок. Пас. до викі́нчувати.

Олесь спостерігав, як в умілих руках різьбяра викінчувалася велика ложка (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. викінчуватися — викі́нчуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. викінчуватися — -ується, недок. Пас. до викінчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викінчуватися — ВИКІ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до викі́нчувати.  Словник української мови в 11 томах