вилицюватий
ВИЛИЦЮВА́ТИЙ, а, е.
Із великими, випнутими вилицями.
Його вилицювате обличчя сяяло цікавістю (В. Кучер);
Попереду скакав вилицюватий татарський тисячник у плескуватій волохатій шапці (А. Хижняк);
Миронові вилицюваті щоки набігли ґудзами, він підвівся (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)