Великий тлумачний словник сучасної мови

вилицюватий

вилицюва́тий

-а, -е.

З великими, випнутими вилицями.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вилицюватий — вилицюва́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вилицюватий — ВИЛИЦЮВА́ТИЙ, а, е. Із великими, випнутими вилицями. Його вилицювате обличчя сяяло цікавістю (В. Кучер); Попереду скакав вилицюватий татарський тисячник у плескуватій волохатій шапці (А. Хижняк); Миронові вилицюваті щоки набігли ґудзами, він підвівся (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
  3. вилицюватий — ВИЛИЦЮВА́ТИЙ, а, е. З великими, випнутими вилицями. Його вилицювате обличчя сяяло цікавістю (Кучер, Зол. руки, 1948, 14); Попереду скакав вилицюватий татарський тисячник у плескуватій волохатій шапці (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 589).  Словник української мови в 11 томах