Словник української мови у 20 томах

вилов

ВИ́ЛОВ, у, ч.

1. Процес виловлювання тварин (перев. у великих масштабах).

Лісоруби, пошабашивши, зібралися в цей час біля озера, яке ще недавно було лісовим, а зараз лежало серед відкритого порубу, обміліле, висихаюче. У ньому було повно риби, і, щоб добро не пропадало, майстер організував тут же колективний вилов (О. Гончар);

Основу сучасного промислу Баренцового моря становить тріска. Вона є основним об'єктом вилову, який ведуть тральники у відкритому морі (з наук.-попул. літ.).

2. Те, що виловлене, одержане виловлюванням.

Шхуна забирала в морі вилов із шаланд (М. Трублаїні);

Од цигарок снується дим, І пахне житом молодим, І рибним виловом багатим (А. Малишко);

Я білішої солі в мажару насипав, а перебірки разом з рибою на берег витрусив. Накинулися і корабельники, і піші, і візні на мій вилов, одне одного стусанами потчують, вихоплюють, що під руку трапиться, той вуса китового тягне, той – хвоста (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вилов — ви́лов іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вилов — -у, ч. 1》 Процес виловлювання риби, тварин і т. ін. 2》 Те, що виловлене, одержане виловлюванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилов — ВИ́ЛОВ (те, що виловлене), ЛОВ. Шхуна забирала в морі вилов із шаланд (М. Трублаїні); Лов винагородив рибалок (З. Тулуб).  Словник синонімів української мови
  4. вилов — ВИ́ЛОВ, у, ч. 1. Процес виловлювання риби (переважно у великих масштабах), тварин і т. ін. Основу сучасного промислу Баренцового моря становить тріска. Вона є основним об’єктом вилову, який ведуть радянські тральщики у відкритому морі (Наука..  Словник української мови в 11 томах