Орфографічний словник української мови

вилов

ви́лов

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вилов — -у, ч. 1》 Процес виловлювання риби, тварин і т. ін. 2》 Те, що виловлене, одержане виловлюванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вилов — ВИ́ЛОВ, у, ч. 1. Процес виловлювання тварин (перев. у великих масштабах). Лісоруби, пошабашивши, зібралися в цей час біля озера, яке ще недавно було лісовим, а зараз лежало серед відкритого порубу, обміліле, висихаюче.  Словник української мови у 20 томах
  3. вилов — ВИ́ЛОВ (те, що виловлене), ЛОВ. Шхуна забирала в морі вилов із шаланд (М. Трублаїні); Лов винагородив рибалок (З. Тулуб).  Словник синонімів української мови
  4. вилов — ВИ́ЛОВ, у, ч. 1. Процес виловлювання риби (переважно у великих масштабах), тварин і т. ін. Основу сучасного промислу Баренцового моря становить тріска. Вона є основним об’єктом вилову, який ведуть радянські тральщики у відкритому морі (Наука..  Словник української мови в 11 томах