вилочка

ВИ́ЛОЧКА, и, ж.

1. рідко. Зменш.-пестл. до ви́лка¹ 1.

Продається комплект із вилочки та ложечки для годування малюків (з газ.);

Десертна вилочка.

2. Зменш. до ви́лка¹ 2.

Є також вилочки, що складаються з трубки із впаяною в неї гайкою, і вилочки з гвинтом (з навч. літ.).

3. с. г. Перша пара листочків у цукрового буряку.

Нестача світла виникає в загущених посівах, тому важливо в період від фази вилочки до появи 1–2 пар справжніх листків рослини прорвати (з навч. літ.);

– Це [сіяти буряки в травні] значить віддати їх на знищення шкідникам. Тільки-но виткнуться вилочки із землі – зразу ж і насядуть на них (Є. Кротевич).

Значення в інших словниках

1. вилочка — ви́лочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вилочка — -и, ж. 1》 Зменш. до вилка I 1), 2). 2》 с. г. Перша пара листочків у бульбоплодів, капусти і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вилочка — ВИ́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до ви́лка¹ 1, 2. 2. с. г. Перша пара листочків у бульбоплодів, капусти і т. ін. — Це [сіяти буряки в травні] значить віддати їх на знищення шкідникам. Тільки-но виткнуться вилочки із землі — зразу ж і насядуть на них (Крот., Сини.., 1948, 52).  Словник української мови в 11 томах