вилочка

ВИ́ЛОЧКА, и, ж.

1. Зменш. до ви́лка¹ 1, 2.

2. с. г. Перша пара листочків у бульбоплодів, капусти і т. ін.

— Це [сіяти буряки в травні] значить віддати їх на знищення шкідникам. Тільки-но виткнуться вилочки із землі — зразу ж і насядуть на них (Крот., Сини.., 1948, 52).

Значення в інших словниках

1. вилочка — ви́лочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вилочка — -и, ж. 1》 Зменш. до вилка I 1), 2). 2》 с. г. Перша пара листочків у бульбоплодів, капусти і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вилочка — ВИ́ЛОЧКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до ви́лка¹ 1. Продається комплект із вилочки та ложечки для годування малюків (з газ.); Десертна вилочка. 2. Зменш. до ви́лка¹...  Словник української мови у 20 томах