вилущувати
ВИЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛУЩИТИ, щу, щиш, док.
1. що. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін.
Старий Онопрій .. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (І. Франко);
Сіла білочка снідати.., шишку гризе, насіння вилущує (О. Копиленко);
Це справа не така, як з горіхом: розкусив та й вилущив зернятко... (М. Коцюбинський);
// Відокремлювати, відривати зерно від качана.
За два тижні до сівби зерно вилущують із середньої частини кукурудзяного качана, сортують, обігрівають на сонці (з наук. літ.);
* Образно. Університетське життя вилущило його з тісної шкаралупи гімназиста (Н. Кобринська).
2. що, вет., мед. Видаляти хірургічним способом хвору тканину, частину хворого органа.
Пухлину вилущують звичайно вузьким распатором та зімкнутими ножицями Купера (з наук. літ.);
Лікування кісти бартолінової залози – хірургічне: над місцем найбільшого випинання роблять розтин шкіри завдовжки 2–3 см, залозу вилущують, проводять гемостаз і накладають шви (з наук.-попул. літ.);
При відкритій черезміхуровій аденомектомії хірург доступом через розтин у сечовому міхурі вилущує гіперплазовану (збільшену) частину простати (з навч. літ.).
3. що, перен. Вибирати, вилучати (щось важливе, істотне).
– Це для вас так важливо: бути ключарем? – спитав Бережан, знову пильно глянувши на мене. Вiн мене впiзнавав; вiн малював мене в уявi, вилущував у мені головне (Р. Федорів);
М. Коцюбинський стоїть трохи ніби осторонь, аналізує, об'єктивує враження й вилущує з них найістотніше (із журн.);
Інформацію в легендах і міфах приховано глибоко, треба вміти її вилущувати (із журн.);
Йогананда був повністю у полоні релігійних індуїстських традицій, і вилущити з його оповідей раціональне зерно не так просто (О. Бердник).
4. кого, що, перен., рідко. Знищувати (у 1 знач.) всіх або багатьох.
Всіх ведмедів і вепрів вилущимо, всіх вовків, лисиць витравимо (О. Стороженко);
// жарт. З'їдати.
– Отже, вилущить псяюха всі вареники, і нам мало що зостанеться (І. Нечуй-Левицький).
◇ (1) Ви́лущити зу́би з (у) кого і без дод. – борючись із ким-небудь або б'ючи когось, вибити зуби.
Тілиста рука Потаповича .. не з одного вилущила зуби (Панас Мирний);
Зуби, мов квасолю, вилущу (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)