вилущувати

ВИЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛУЩИТИ, щу, щиш, док., перех.

1. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін.

Старий Онопрій.. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (Фр., ІІІ, 1950, 206);

Сіла білочка снідати.., шишку гризе, насіння вилущує (Коп., Як вони.., 1948, 95);

Це справа не така, як з горіхом: розкусив та й вилущив зернятко… (Коцюб., І, 1955, 115);

// Відокремлювати, відривати зерно від качана і т. ін.

За два тижні до сівби зерно вилущують з середньої частини качана [кукурудзи], сортують, піддають сонячному обігріванню (Колг. Укр., 5, 1958, 18);

*Образно. Університетське життя вилущило його з тісної шкаралупи гімназиста (Кобр., Вибр., 1954, 30).

◊ Ви́лущити зу́би — вибити зуби.

Тілиста рука Потаповича.. не з одного вилущила зуби (Мирний, II, 1954, 105);

Зуби, мов квасолю, вилущу (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 15).

2. перен., рідко. Знищувати.

Всіх ведмедів і вепрів вилущимо, всіх вовків, лисиць витравимо (Стор., І, 1957, 292);

// жарт. З’їдати.

— Отже, вилущить псяюха всі вареники, і нам мало що зостанеться (Н.-Лев., III, 1956, 354).

Значення в інших словниках

1. вилущувати — вилу́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вилущувати — -ую, -уєш, недок., вилущити, -щу, -щиш, док., перех. 1》 Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін. || Відокремлювати, відривати зерно від качана і т. ін. 2》 перен., рідко. Знищувати. || жарт. З'їдати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вилущувати — ВИЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛУЩИТИ, щу, щиш, док. 1. що. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін. Старий Онопрій .. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (І. Франко); Сіла білочка снідати..  Словник української мови у 20 томах
4. вилущувати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
5. вилущувати — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо).  Словник синонімів української мови
6. вилущувати — Вилущувати, -щую, -єш сов. в. вилущити, -щу, -щиш, гл. 1) Вышелушивать, вишелушить. 2) Истреблять, истребить. Вони вилущать усе твоє військо. Стор. І. 81.  Словник української мови Грінченка