вилущуватися
ВИЛУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЛУЩИТИСЯ, иться, док.
1. Випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи.
Тихо журиться достигле жито. І хоч воно панське, та серце мужицьке щемить, стискається, а рука ніжно лягає на сиві колоски, з яких аж вилущується зерно (Стельмах, І, 1962, 562).
2. тільки недок. Пас. до вилу́щувати 1.
Словник української мови (СУМ-11)