виліковний
ВИЛІКО́ВНИЙ, а, е.
Який піддається лікуванню (про хворобу, рану).
Нині мільйони людей порятовані від невідворотної загибелі або позбулися тяжких, раніше не виліковних хвороб – завдяки операції переливання крові (Ю. Смолич);
– Тяжка, небораче, у тебе недуга, чи й виліковна... (І. Нижник);
Туберкульоз – цілком виліковна хвороба (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)