виліковний

ВИЛІКО́ВНИЙ, а, е. Який піддається лікуванню (про хворобу).

Туберкульоз — цілком виліковна хвороба (Шк. гігієна, 1954, 321);

Нині мільйони людей порятовані від невідворотної загибелі або позбулися тяжких, раніше не виліковних хвороб — завдяки операції переливання крові (Смолич, VI, 1959, 27).

Значення в інших словниках

1. виліковний — виліко́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. виліковний — -а, -е. Який піддається лікуванню (про хворобу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виліковний — ВИЛІКО́ВНИЙ, а, е. Який піддається лікуванню (про хворобу, рану). Нині мільйони людей порятовані від невідворотної загибелі або позбулися тяжких, раніше не виліковних хвороб – завдяки операції переливання крові (Ю.  Словник української мови у 20 томах