вимащувати
ВИМА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МАСТИТИ, ащу, астиш, док., кого, що.
1. Покривати, змащувати кого-, що-небудь повністю мастилом або якимсь жиром.
На деякі галери козаки закидали залізні гаки з линвами й лізли по них на судна, інші галери вимащували дьогтем і підпалювали (А. Кащенко);
Вимащувала [Марійка] собі й синам голови й чесала їх гладко й гарно (О. Кобилянська);
Кіхана ж про всякий випадок вимастив і свого карабіна (Ю. Яновський).
2. Те саме, що вима́зувати 1, 3.
Мати причепурила хату, вимастила долівку, посипала її травою, – запашно в хаті та зелено (Остап Вишня);
Якісний макіяж не повинен обсипатися, залишати сліди на руці від доторку до обличчя, чи вимащувати одяг при контакті з ним (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)