вимащувати
ВИМА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МАСТИТИ, ащу, астиш, док., перех.
1. Покривати, змазувати що-небудь повністю мастилом або якимсь жиром.
Вимащувала [Марійка] собі й синам голови й чесала їх гладко й гарно (Коб., II, 1956, 33);
Кіхана ж про всякий випадок вимастив і свого карабіна (Ю. Янов., І, 1958, 187).
2. Те саме, що вима́зувати 1.
Мати причепурила хату, вимастила долівку, посипала її травою, — запашно в хаті та зелено (Вишня, II, 1956, 347).
Словник української мови (СУМ-11)