вимащений
ВИ́МАЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мастити.
Наді мною висіли старі хомути і шлеї, вимащені для схоронності пахучим дьогтем-катраном (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6);
Сивий татарин, з обличчям, вимащеним олією, мов циганське дитя на морозі, блиснув хижими зубами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 174);
Є ганок біля білою глиною вимащеного будиночка старшого мисливця (Ю. Янов., IV, 1959, 46).
Словник української мови (СУМ-11)