Словник української мови в 11 томах

вимащений

ВИ́МАЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мастити.

Наді мною висіли старі хомути і шлеї, вимащені для схоронності пахучим дьогтем-катраном (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6);

Сивий татарин, з обличчям, вимащеним олією, мов циганське дитя на морозі, блиснув хижими зубами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 174);

Є ганок біля білою глиною вимащеного будиночка старшого мисливця (Ю. Янов., IV, 1959, 46).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вимащений — ви́мащений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. вимащений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимастити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимащений — ВИ́МАЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́мастити. Наді мною висіли старі хомути і шлеї, вимащені для схоронності пахучим дьогтем-катраном (Л. Первомайський); Сивий татарин, з обличчям, вимащеним олією, мов циганське дитя на морозі, блиснув хижими зубами (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. вимащений — див. брудний  Словник синонімів Вусика