вимацувати

ВИМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МАЦАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Мацаючи, обстежувати або шукати що-небудь.

Його [сліпого] всаджують на ослоні і підносять чарку. Він, простягнувши руку, тривожно вимацує простір, очевидно, боячись наткнутися на неї випадково та пролити (Тют., Вир, 1960, 208);

*Образно. Коли один з прожекторів сягнув аж сюди, блукаючи, вимацуючи живу людину на Сивашах, купи бійців при його моторошному світлі могли здатися острівками комишу (Гончар, II, 1959, 418).

2. Мацати з усіх боків, скрізь.

*Образно. Несміло почала вчорашня студентка свою агрономічну практику,.. обходила, вивчила, вимацала руками й очима безліч разів усі поля [колгоспу] (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 346).

Значення в інших словниках

1. вимацувати — вима́цувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимацувати — див. вимацати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимацувати — ВИМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МАЦАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Мацаючи, обстежувати або шукати кого-, що-небудь. Його [сліпого] всаджують на ослоні і підносять чарку.  Словник української мови у 20 томах
4. вимацувати — вима́цувати: ◊ вима́цувати ґру́нт вияснювати, з'ясовувати, розвідувати (ст): Так він ніколи не говорив: “Ти, Міську, приступай до підпільної організації, будемо разом стріляти різних жлобів і перекинчиків”. Так ніхто не говорить.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. вимацувати — МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови