вимащуватися
ВИМА́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МАСТИТИСЯ, ащуся, астишся, док.
1. Вимащувати себе чим-небудь.
Бджілка вимащується у пилок, потім струшує його на іншу квітку, запилюючи її (з наук.-попул. літ.);
А лисиця тим часом забігла в хижу, де жінка хліб місила. Жінка вийшла корову доїти, а лисичка скочила в корито, вимастилася тістом, вибігла на двір, обвалялася в смітті, воно й приліпилося (з казки);
Підмовив [Робінзон] одного третьокласника, щоб у П'ятницю перевернувся. Примусив того смолою вимаститись (Ю. Збанацький).
2. Ставати брудним.
“Поле – суцільне місиво, я весь вимастився, до того ж пропустив м'яч, і ми програли, але бойове хрещення відбулося”, – так прокоментував матч футболіст (з газ.);
Пропонуємо дитячі бахили, щоб не вимащувався одяг матері у мокру погоду (з мови реклами).
3. тільки недок. Пас. до вима́щувати 2.
Словник української мови (СУМ-20)