виминути —
ви́минути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
виминути —
див. виминати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виминути —
ви́минути оминути; об'їхати (ст): Попереду їхала машина, виминути її було неможливо, бо дорога, на яку ми звернули, була доволі вузька (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
виминути —
ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ) (звертати з прямого шляху, напрямку, рухатися стороною, минаючи кого-, що-небудь), ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ), ОБХО́ДИТИ, ОБ'ЇЖДЖАТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ОББІГА́ТИ (біжучи); ОБЛІТА́ТИ (летячи); ПОМИНА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
виминути —
ВИ́МИНУТИ див. вимина́ти².
Словник української мови в 11 томах