виминути

ви́минути оминути; об'їхати (ст): Попереду їхала машина, виминути її було неможливо, бо дорога, на яку ми звернули, була доволі вузька (Авторка)

Значення в інших словниках

1. виминути — ви́минути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виминути — див. виминати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виминути — ВИ́МИНУТИ див. вимина́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. виминути — ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ) (звертати з прямого шляху, напрямку, рухатися стороною, минаючи кого-, що-небудь), ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ), ОБХО́ДИТИ, ОБ'ЇЖДЖАТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ОББІГА́ТИ (біжучи); ОБЛІТА́ТИ (летячи); ПОМИНА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. виминути — ВИ́МИНУТИ див. вимина́ти².  Словник української мови в 11 томах