вимчатися

ВИ́МЧАТИСЯ, чуся, чишся, док.

Те саме, що ви́мчати 1.

Вимчавшись наперед, зіс зненацька підвернув управо і зупинився (О. Гончар);

Над самим краєм пролетіла чата, і кінь із балки вимчався на шлях (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. вимчатися — ви́мчатися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. вимчатися — -чуся, -чишся, док., рідко. Те саме, що вимчати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимчатися — ВИ́МЧАТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко. Те саме, що ви́мчати 1. Вимчавшись наперед, зіс зненацька підвернув управо і зупинився (Гончар, Новели, 1954, 145).  Словник української мови в 11 томах