виміщати
ВИМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МІСТИТИ, іщу, істиш, док., що, рідко чим.
Задовольняти почуття злості, досади і т. ін., роблячи кому-небудь неприємність, зло.
Та вже й убралась того дня панночка хороше! А стара супиться та все бурчить .. Панночка наче не чує того слова. Стара тільки тим виміщає, що нас душить (Марко Вовчок);
Тут заливають часом свою очманілу голову ревниві парубки, щоб потім .. вдертися в гущу молоді і виміщати всю свою злість і любовні невдачі на суперникові (А. Шиян);
Всю злість він вимістив на дочці вдови Вихристючки – Ганні (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)