винаджувати
ВИНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́НАДИТИ, джу, диш, док., кого.
Заохочувати когось вийти звідки-небудь.
Коли іноді голоси ровесників винаджували його [незрячого Остапа] з двору, то йшов помацки, простягши вперед руки (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)