винищувальний
ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ, а, е.
Признач. для винищування кого-, чого-небудь.
Сотні добровольців йшли в народне ополчення, винищувальні полки, на передову лінію фронту (з публіц. літ.);
Винищувальна авіація;
// Який несе із собою винищення кого-, чого-небудь.
Ця проблема – небезпека винищувальної термоядерної війни – стосується самих основ існування цивілізації на нашій планеті (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)