винищувальний

вини́щувальний

-а, -е.

Признач. для винищування кого-, чого-небудь. Винищувальна авіація.

|| Який несе з собою винищення кого-, чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. винищувальний — вини́щувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. винищувальний — ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для винищування кого-, чого-небудь. Сотні добровольців йшли в народне ополчення, винищувальні полки, на передову лінію фронту (з публіц. літ.); Винищувальна авіація; // Який несе із собою винищення кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. винищувальний — ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (про стихійні лиха, воєнні дії — який несе з собою винищення кого-, чого-небудь), СПУСТО́ШЛИВИЙ, СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ. Немає в людей зараз більшого прагнення, ніж відвернути від людства загрозу нової винищувальної війни (з газети)...  Словник синонімів української мови
4. винищувальний — ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для винищування кого-, чого-небудь. Партія поставила вимогу — створити винищувальні батальйони для боротьби проти німецьких парашутистів-диверсантів (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах