виногроно
ВИНОГРО́НО, а, с., поет.
Гроно, кетяг винограду.
Прохожий спиниться послухати, як я Тут награю в ті дні, як стигнуть виногрона (М. Зеров);
У прозорі виногрона Сонце меду налило (М. Рильський);
Тим часом жінка ткала килимочка в тіні троянд і спілих виногрон (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)