виногроно
ВИНОГРО́НО, а, с., поет. Гроно, кетяг винограду.
Прохожий спиниться послухати, як я Тут награю в ті дні, як стигнуть виногрона (Зеров, Вибр., 1966, 489);
У прозорі виногрона Сонце меду налило (Рильський, Сад.., 1955, 117).
Словник української мови (СУМ-11)