винозорий

ВИНОЗО́РИЙ, а, е, поет. Далекозорий, з гострим зором.

[Баштовий Лінкей:] Я удався винозорим, Мов у лісі темнім рись (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 364);

Роксолана знизу дивилась на обличчя Михайликове.., на винозорі соколині очі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 16).

Значення в інших словниках

1. винозорий — винозо́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. винозорий — -а, -е, поет. Далекозорий, з гострим зором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. винозорий — ВИНОЗО́РИЙ, а, е, поет. Наділений гострим зором. Роксолана знизу дивилась на обличчя Михайликове.., на винозорі соколині очі (О. Ільченко); [Баштовий Лінкей:] Я удався винозорим, Мов у лісі темнім рись (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).  Словник української мови у 20 томах
4. винозорий — див. далекоглядний  Словник синонімів Вусика
5. винозорий — ДАЛЕКОЗО́РИЙ (з гострим зором), ВИНОЗО́РИЙ поет. Її далекозорі очі сягнули через пшеничний квадрат, на протилежному боці якого в'язала Настя (І. Рябокляч); Твої запалі винозорі очі роковано світять мені останнім блиском (І. Драч).  Словник синонімів української мови