винозірка

ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет.

Жін. до винозі́р.

Приблудився під стріхату хату. Там дівчину стрів я винозірку (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. винозірка — винозі́рка 1 іменник жіночого роду, істота про далекозору жінку, дівчину поет. винозі́рка 2 іменник жіночого роду, істота про птаха фам.  Орфографічний словник української мови
2. винозірка — -и, поет. Жін. до винозір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. винозірка — ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет. Жін. до винозі́р. Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я винозірку (Л. Укр., І, 1951, 4).  Словник української мови в 11 томах