винозірка

винозі́рка 1

іменник жіночого роду, істота

про далекозору жінку, дівчину

поет.

винозі́рка 2

іменник жіночого роду, істота

про птаха

фам.

Значення в інших словниках

1. винозірка — -и, поет. Жін. до винозір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. винозірка — ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет. Жін. до винозі́р. Приблудився під стріхату хату. Там дівчину стрів я винозірку (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. винозірка — ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет. Жін. до винозі́р. Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я винозірку (Л. Укр., І, 1951, 4).  Словник української мови в 11 томах