винуватниця

ВИНУВА́ТНИЦЯ, і, ж., рідко.

Жін. до винува́тник.

Напевно, було б нечесно вважати чинну місцеву владу єдиною винуватницею заторів (з газ.);

Затримано ймовірну винуватницю великої пожежі в готелі міста (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. винуватниця — винува́тниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. винуватниця — -і, ж. Те саме, що винуватиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. винуватниця — ВИНУВА́ТНИЦЯ, і, ж. Те саме, що винува́тиця.  Словник української мови в 11 томах