1. Словник української мови у 20 томах

винуватниця

ВИНУВА́ТНИЦЯ, і, ж., рідко.

Жін. до винува́тник.

Напевно, було б нечесно вважати чинну місцеву владу єдиною винуватницею заторів (з газ.);

Затримано ймовірну винуватницю великої пожежі в готелі міста (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винуватниця — винува́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. винуватниця — -і, ж. Те саме, що винуватиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винуватниця — ВИНУВА́ТНИЦЯ, і, ж. Те саме, що винува́тиця. Словник української мови в 11 томах