винуватник

ВИНУВА́ТНИК, а, ч., рідко.

Те саме, що винува́тець.

Винуватник автопригоди був у нетверезому стані (з газ.);

Винуватником поетичного вечора став ювіляр, добре відомий усім нам поет і прозаїк, який сьогодні відрахував уже шостий десяток років (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me