винуватник
ВИНУВА́ТНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що винува́тець.
Винуватник автопригоди був у нетверезому стані (з газ.);
Винуватником поетичного вечора став ювіляр, добре відомий усім нам поет і прозаїк, який сьогодні відрахував уже шостий десяток років (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me