виніжений

ВИ́НІЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́ніжити.

Панночки й паничі викохалися – виніжені та виховані (Марко Вовчок);

Може, якраз оцими тонкими бровами, оцим виніженим молочаями лицем вдасться їй коли-небудь привернути до себе своє безприданницьке щастя (О. Гончар);

Північні варвари, хоч і обдаровані мужністю, але позбавлені розуму; східні варвари, хоч і розумні, але виніжені й позбавлені мужності (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. виніжений — ви́ніжений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виніжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виніжити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виніжений — див. слабий  Словник синонімів Вусика
4. виніжений — ВИ́НІЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ніжити. Може, якраз оцими тонкими бровами, оцим виніженим молочаями лицем вдасться їй коли-небудь привернути до себе своє безприданницьке щастя (Гончар, Таврія.., 1957, 20); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах