випадання
ВИПАДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. випада́ти 1, 2.
Вона обіцяє кілька разів помазати мені ясна розчином марганцю. Повна гарантія від передчасного випадання зубів (Ю. Збанацький);
– Я знаю двох Фердинандів. Один служить у аптекарському магазині Пруші й одного разу помилково випив там пляшку якоїсь гидоти проти випадання волосся (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Спостереженнями встановлено, що після випадання навіть порівняно невеликих дощів під рослинами і поблизу них ґрунт зволожується більше (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)