Словник української мови у 20 томах

випадання

ВИПАДА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. випада́ти 1, 2.

Вона обіцяє кілька разів помазати мені ясна розчином марганцю. Повна гарантія від передчасного випадання зубів (Ю. Збанацький);

– Я знаю двох Фердинандів. Один служить у аптекарському магазині Пруші й одного разу помилково випив там пляшку якоїсь гидоти проти випадання волосся (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Спостереженнями встановлено, що після випадання навіть порівняно невеликих дощів під рослинами і поблизу них ґрунт зволожується більше (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. випадання — випада́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. випадання — -я, с. Дія за знач. випадати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випадання — Випада́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. випадання — ВИПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випада́ти 1, 2. Вона обіцяє кілька разів помазати мені ясна розчином марганцю. Повна гарантія від передчасного випадання зубів (Збан.  Словник української мови в 11 томах