випадання

випада́ння

-я, с.

Дія за знач. випадати 1), 2).

Значення в інших словниках

1. випадання — випада́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. випадання — ВИПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випада́ти 1, 2. Вона обіцяє кілька разів помазати мені ясна розчином марганцю. Повна гарантія від передчасного випадання зубів (Ю. Збанацький); – Я знаю двох Фердинандів.  Словник української мови у 20 томах
3. випадання — Випада́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. випадання — ВИПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випада́ти 1, 2. Вона обіцяє кілька разів помазати мені ясна розчином марганцю. Повна гарантія від передчасного випадання зубів (Збан.  Словник української мови в 11 томах