випад
ви́пад
-у, ч.
1》 Різка подача корпуса вперед або вбік з упором на одночасно винесену зігнуту ногу (прийом у фехтуванні, гімнастичних вправах і т. ін.).
2》 Недоброзичливий або ворожий виступ проти кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови