випадання
ВИПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випада́ти 1, 2.
Вона обіцяє кілька разів помазати мені ясна розчином марганцю. Повна гарантія від передчасного випадання зубів (Збан., Єдина, 1959, 200);
Спостереженнями встановлено, що після випадання навіть порівняно невеликих дощів під рослинами і поблизу них грунт зволожується більше (Колг. Укр., 4, 1959, 20).
Словник української мови (СУМ-11)