1. Словник української мови в 11 томах

випадання

ВИПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випада́ти 1, 2.

Вона обіцяє кілька разів помазати мені ясна розчином марганцю. Повна гарантія від передчасного випадання зубів (Збан., Єдина, 1959, 200);

Спостереженнями встановлено, що після випадання навіть порівняно невеликих дощів під рослинами і поблизу них грунт зволожується більше (Колг. Укр., 4, 1959, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випадання — випада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випадання — -я, с. Дія за знач. випадати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випадання — ВИПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випада́ти 1, 2. Вона обіцяє кілька разів помазати мені ясна розчином марганцю. Повна гарантія від передчасного випадання зубів (Ю. Збанацький); – Я знаю двох Фердинандів. Словник української мови у 20 томах
  4. випадання — Випада́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)