Словник української мови у 20 томах

випаровувач

ВИПАРО́ВУВАЧ, а, ч.

Те саме, що випарни́к.

За допомогою випаровувача в умовах невагомості і забортного вакууму методом термічного випаровування і конденсації речовин наносились тонкошарові металічні покриття на зразки з конструкційних матеріалів (з наук.-техн. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)