Словник української мови у 20 томах

випаровуватися

ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ПАРУВАТИСЯ, ується, док.

1. Перетворюватися на пару, переходити в газоподібний стан.

В кулеметах випаровувалась вода, бійці підносили її відрами з річки (О. Десняк);

Через листя рослин випаровується багато вологи, особливо під час посухи (з наук. літ.);

* Образно. Ранок уже набрав повної сили, світанкова прохолода випарувалася під потужними променями літнього сонця (О. Бердник).

2. перен. Зникати, щезати.

– Чим більше думала [Ганна], .. тим більше й більше випаровувався її веселий настрій (В. Козаченко);

Коли прийшла весна, тепло, зелена радість, – ці мрії розтопились, випарувались як без сліду (С. Васильченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. випаровуватися — випаро́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. випаровуватися — -ується, недок., випаруватися, -ується, док. 1》 Перетворюватися в пару, переходити в газуватий стан. 2》 перен. Зникати, щезати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випаровуватися — ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ (про вологу, запах і т. ін. — переставати існувати від руху свіжого повітря), ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИ (про вологу); ВИДИХА́ТИСЯ (про запах, смак). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. випаровуватися — ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ПАРУВАТИСЯ, ується, док. 1. Перетворюватися в пару, переходити в газоподібний стан. В кулеметах випаровувалась вода, бійці підносили її відрами з річки (Десняк, Опов.  Словник української мови в 11 томах