випаровуватися
ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ПАРУВАТИСЯ, ується, док.
1. Перетворюватися в пару, переходити в газоподібний стан.
В кулеметах випаровувалась вода, бійці підносили її відрами з річки (Десняк, Опов., 1951, 53);
Через листя рослин випаровується багато вологи, особливо під час посухи (Хлібороб Укр., 6, 1966, 47);
Частина води випарується, частина піде в підземні схованки, наповнить ваші колодязі, напоїть навколишні грунти (Чаб., Тече вода.., 1961, 151).
2. перен. Зникати, щезати.
— І чим більше думала [Ганна],.. тим більше й більше випаровувався її веселий настрій (Коз., Сальвія, 1956, 197);
Коли прийшла весна, тепло, зелена радість, — ці мрії розтопились, випарувались як без сліду (Вас., Незібр. тв., 1941, 159).
Словник української мови (СУМ-11)