випарування
ВИ́ПАРУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. ви́парувати 1.
2. Те, що випарувалося звідки-небудь; пара.
Повітря сповнялось випаруваннями зогрітої землі, каміння, асфальту (Досв., Вибр., 1959, 373).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ПАРУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. ви́парувати 1.
2. Те, що випарувалося звідки-небудь; пара.
Повітря сповнялось випаруваннями зогрітої землі, каміння, асфальту (Досв., Вибр., 1959, 373).
Словник української мови (СУМ-11)