Словник української мови у 20 томах

випитуватися

ВИПИ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., рідко.

Те саме, що випи́тувати.

Він [лікар] стукав, слухав, випитувався, оглядав язик (О. Маковей);

– Ну, чому, чому ти прийшла до мене? – випитувався я крізь танець (А. Чайковський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. випитуватися — випи́туватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. випитуватися — -ується, недок., рідко. Те саме, що випитувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випитуватися — ВИПИ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., рідко. Те саме, що випи́тувати. Він [лікар] стукав, слухав, випитувався, оглядав язик (Мак., Вибр., 1954, 177).  Словник української мови в 11 томах