випитуватися
ВИПИ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., рідко. Те саме, що випи́тувати.
Він [лікар] стукав, слухав, випитувався, оглядав язик (Мак., Вибр., 1954, 177).
Словник української мови (СУМ-11)ВИПИ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., рідко. Те саме, що випи́тувати.
Він [лікар] стукав, слухав, випитувався, оглядав язик (Мак., Вибр., 1954, 177).
Словник української мови (СУМ-11)