виплачувати
ВИПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛАТИТИ, ачу, атиш, док., що і без прям. дод.
Видавати гроші як плату, сплачувати за що-небудь.
Сів за столик, виплачую гроші (Л. Мартович);
Приїздить [Герман] сюди з Дрогобича оглянути роботу і виплатити ріпникам (І. Франко);
Ми спокійно забрали свої речі, виплатили гроші візникові й рушили до ґанку (Олесь Досвітній);
// Повертати, сплачувати борг частинами або повністю.
– Нічого, підождемо, – думає він [монопольник], – аби проценти в свій час виплачував (С. Васильченко);
Ті чотири десятини ще не його, це ще хомут на шиї, поки виплатять за них в банк! (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)