випльовуватися
ВИПЛЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док.
1. тільки док. Закінчити плювати; плюючи, звільнитися від чого-небудь у роті.
Попадя і Проценко разом зареготалися, так смішно виплювався Довбня (Панас Мирний).
2. тільки недок. Пас. до випльо́вувати.
Частина пилу та бактерій осідає на стінках бронхів, а потім разом зі слизом викашлюється, випльовується чи проковтується людиною (із журн.);
* Образно. Він [Охрім] нерішуче пропихався поміж кожухів та чумарок, супроводжуваний ущипливими насмішками, що випльовувались багацькими пельками (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)