виплід
ВИ́ПЛІД, лоду, ч.
1. Те саме, що ви́плодження.
У розділі проаналізовано класифікації комарів за їх екологічними особливостями і місцями виплоду (з наук. літ.);
Каченята березневого і листопадового виплоду в тримісячному віці досягають нормальної ваги (із журн.);
* Образно. І в небо шугнули, як вісники смерті й наруги, Із гніздя [гнізда] чужого ворожого виплоду птиці (Л. Первомайський).
2. перен. Те, що створене ким-, чим-небудь; витвір.
– Хто се такий? – запитав я свого провідника. – Символ. Закаменілий виплід їх власної уяви, що зробився їх володарем, їх тираном (І. Франко);
А може, й так, що весь той вік несвітський Є тільки виплід молодого сну (М. Зеров);
– Сказане мною – не виплід буйної фантазії, а закономірний висновок із реальних передумов (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)