випорожнятися
ВИПОРОЖНЯ́ТИСЯ, я́ється, ВИПОРО́ЖНЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ПОРОЖНИТИСЯ, иться, док.
1. Робитися порожнім після видалення всього, що було всередині.
– Треба, щоби .. наша громада .. зміцнювалась чимраз більше. Щоби наша робітницька [робітнича] каса не випорожнювалась, а все більшала (І. Франко).
2. фізл. Виділяти кал через пряму кишку.
Минув час дебілуватих комісарів у шкірянках, що трощили античні статуї і випорожнялись у коштовні вази (С. Процюк);
От доїхали вони до річки, стали коней напувати, аж тут мул випорожнився (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)