випорпаний

ВИ́ПОРПАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до ви́порпати.

Під кождим [кожним] корчем були їх [кроликів і зайців] ямки, випорпані в м'якій, пухкій землі (І. Франко);

Білочка швиденько згризла випорпаний із землі горішок і шаснула в дупло на дереві (із журн.).

Значення в інших словниках

1. випорпаний — ви́порпаний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. випорпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випорпати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випорпаний — ВИ́ПОРПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́порпати. Під кождим корчем були їх [кроликів і зайців] ямки, випорпані в м’якій, пухкій землі (Фр., IV, 1950, 100).  Словник української мови в 11 томах